Муіра пуама (Ptychopetalum olacoides): дерево Амазонії, кора, традиція, дія і дослідження

Муіра пуама — амазонське дерево Ptychopetalum olacoides, з кореня й кори якого готують настоянки та відвари. Під однією народною назвою в торгівлі трапляються різні рослини, тому тут особливо цікаві деталі: який саме вид перед нами, яку частину заготовили й що досліджували науковці. Розберемо традицію «нервового тоніка», смак відвару й сучасні дані про дію.

Коротко

Що таке муіра пуама

Ptychopetalum olacoides — дерево 5–15, зрідка до 20 м заввишки з поздовжньо-борозенчастим стовбуром до 25 см у діаметрі, ланцетним листям 6–13 см завдовжки й білими квітками з пелюстками близько сантиметра; плід — еліпсоїдна кістянка 1,5–1,8 см, яка з зеленої стає рожевуватою, а потім майже чорною. Росте воно в підліску дощових і високих саванних лісів Гвіан та бразильської Амазонії на незатоплюваних ґрунтах; деревина тверда, важка, жовтувата (Sleumer, 1984). База Kew підтверджує ареал «від Гвіан до півночі Бразилії» й біом вологих тропіків (Kew POWO). Корені молодих рослин мають гаусторії — присоски, якими напівпаразитичні рослини прикріплюються до коренів сусідів (Sleumer, 1984).

У роді чотири види: два амазонські й два африканські. Окрім P. olacoides, в Амазонії росте P. uncinatum, описаний 1932 року з півночі Бразилії, теж дерево вологих лісів (Kew POWO). Обидва продають під назвою «муіра пуама», і різниця між ними помітна в хімії: ще 1971 року лише один із семи торгових зразків був багатий на лупеол, характерний для кори P. olacoides, а решту дослідники віднесли до другого виду (Auterhoff & Momberger, 1971). На північному сході Бразилії під тією самою народною назвою продають ще й кору стебла зовсім іншої рослини, Croton echioides (Novello та ін., 2012). Тому рослину однозначно визначає ботанічна назва, а не народна.

Бразильці звуть дерево muirapuama, marapuama або miratã (dos Reis & Mendes, 2018), у Гвіанах — bois bandé (Sleumer, 1984). Назву часто перекладають із тупі як «дерево сили» — це поширений переказ, первинного мовного джерела ми не знайшли. А серед історичних синонімів у базі Kew є Acanthea virilis, опублікований 1895 року; латинське virilis означає «чоловічий» (Kew POWO).

Традиція: настоянка кореня для літніх і втомлених

В Амазонії спиртові настоянки кореня муіра пуами вживають як «нервовий тонік» (da Silva та ін., 2002); до них звертаються люди похилого віку при вікових скаргах і ті, хто відновлюється після інсульту (Siqueira та ін., 2004), а головні показання в громадах — млявість і брак мотивації (Piato та ін., 2009). Огляд 24 бразильських книг про лікарські рослини відніс муіра пуаму до 33 видів, яким чотири й більше книг приписують дію при стресі, для пам'яті й фізичної та сексуальної працездатності (Mendes & Carlini, 2007). У джерелах описані настоянки й відвари як кореня, так і кори (dos Reis & Mendes, 2018; Colombo та ін., 2010); спосіб залежить від місцевої практики: у штаті Амапа, за даними аграрного інституту Embrapa, для ліків беруть корінь молодих дерев (Segovia та ін., 2001).

Торгують сировиною з початку XX століття: коріння вивозили з Манауса й Белена під назвою muira puama (Sleumer, 1984), а 1926 року, за даними бразильських фармакогностів, кору кореня внесли до першого видання Бразильської фармакопеї (Novello та ін., 2012). Американський диспензаторій 1918 року описував під цією назвою деревину бразильського дерева, яку тоді приписували іншому виду родини, Liriosma ovata, і згадував її вживання корінними жителями Бразилії як афродизіака (Remington та ін., 1918). Сьогодні в Бразилії це спиртові настоянки, чай, порошки, капсули й суміші екстрактів (dos Reis & Mendes, 2018).

Що в корі

У досліджених зразках кори Ptychopetalum olacoides знаходили лупеол, рослинні стероли, алкалоїди й клероданові дитерпени; склад залежить від зразка й способу екстракції, і ці результати не визначають концентрацій речовин у нашому відварі (Montrucchio та ін., 2005; Tian та ін., 2018; Tang та ін., 2008). Лупеол є в корі й відсутній у деревині (Auterhoff & Momberger, 1971). Старіші хімічні роботи вивчали торгову сировину, яку тоді часто називали Liriosma ovata, тож їхні точні цифри на сучасний вид не переносимо (Iwasa & Kimura, 1969). Досліджували й леткі речовини кореня (Bucek та ін., 1987).

Японська група з Токусіми з 2008 року виділяє з кори клероданові дитерпени — птихонолід, птихональ, птихоліди та їхні родичі; у культурі нервових клітин деякі з них посилювали ріст відростків під дією фактора росту нервів (Tang та ін., 2008; Tang та ін., 2011). В одному дослідженні кори ідентифікували 14 сполук; серед кількісно визначених переважали апорфінові алкалоїди магнофлорин і менісперин — близько 76 % їхньої суми, а не маси кори (Tian та ін., 2018).

Два уточнення. Перше: майже всі кількісні дані отримано на одному-двох зразках, а партії, як показав ще дослід 1971 року, різняться. Друге: кофеїн і теобромін описано в корі гілок (Montrucchio та ін., 2005), а теобромін виділяли також із кори стебла й трьох комерційних екстрактів кори (Colombo та ін., 2010); кількість кофеїну у звичайному відварі ці роботи не визначають.

Дія муіра пуами: що каже традиція і що показали дослідження

Чого чекати від відвару муіра пуами? Контрольованих досліджень самої рослини на людях у переглянутих джерелах немає. Є кілька досліджень сумішей, у яких муіра пуама — один з інгредієнтів, і серія робіт бразильської групи на мишах зі стандартизованим спиртовим екстрактом кореня.

Традиція в Амазонії знала корінь як нервовий тонік для літніх і втомлених та як засіб для чоловічої сили (da Silva та ін., 2002; Piato та ін., 2009; dos Reis & Mendes, 2018). Саме ці два напрями сьогодні перевіряють, поки що на сумішах і тваринах.

• Нервовий тонік, чоловіча сила — традиційне застосування. Бразильська Амазонія: спиртова настоянка кореня; Бразильська фармакопея 1926 року; американський диспензаторій 1918 року (da Silva та ін., 2002; Novello та ін., 2012; Remington та ін., 1918).
• Еректильна функція в чоловіків — попередні дані для суміші. До тримісячного пілотного дослідження суміші муіра пуами, гуарани, імбиру й L-цитруліну залучили 54 чоловіків 33–77 років. Серед 32 учасників із даними за перший місяць медіана показника еректильної функції зросла з 16 до 21; повні три місяці завершили 16 чоловіків, плацебо не було (Nguyen та ін., 2018). Це попередній сигнал для суміші, а не для самої муіра пуами. У пробірці кожен компонент цієї суміші перевіряли окремо на клітинах гладких м'язів печеристого тіла щура, і найвиразніший ефект мала сама суміш, а не муіра пуама (Ferrini та ін., 2018).
• Бажання в жінок — попередні дані для суміші. 202 жінки зі зниженим лібідо місяць приймали суміш муіра пуами й гінкго; у 65 % зріс загальний бал опитувальника, частішими стали бажання й фантазії, але контрольної групи не було (Waynberg & Brewer, 2000).
• Сечовипускання в чоловіків — попередні дані для суміші. У ретроспективній серії 59 чоловіків 50–75 років із симптомами доброякісної гіперплазії простати після курсу п'ятикомпонентної добавки з муіра пуамою показники сечовипускання поліпшилися; 32 із них одночасно приймали ліки для простати, рандомізації не було, тож окремий внесок добавки ця робота не визначає (Chiavaroli та ін., 2026).
• Пам'ять — лабораторні дані. У мишей спиртовий екстракт кореня (50–100 мг/кг внутрішньочеревно або 800–1 000 мг/кг через рот) поліпшував відтворення пам'яті в тесті уникання, а 14-місячні миші з віковим дефіцитом виконували його на рівні молодих (da Silva та ін., 2004); 100 мг/кг внутрішньочеревно знімали амнезію від скополаміну (da Silva та ін., 2009). Екстракт пригнічував ацетилхолінестеразу в тканинах мозку щура (лобова кора, гіпокамп, стріатум) у пробірці (Siqueira та ін., 2003) і підтримував життєздатність зрізів гіпокампа після кисневого голодування (Siqueira та ін., 2004).
• Стрес і настрій — лабораторні дані. У мишей екстракт кореня давав антидепресантоподібний профіль, імовірно через β-адренергічні й D1-дофамінові рецептори (Piato та ін., 2009), запобігав стресовим змінам поведінки й гормонів у моделі хронічного стресу в дозах 50–300 мг/кг через рот (Piato та ін., 2008) і стресовій тривозі та гіперглікемії (Piato та ін., 2010).
• Еректильна тканина — лабораторні дані. Екстракт муіра пуами короткочасно розслабляв ізольоване печеристе тіло кролика, хоча найактивнішою з чотирьох рослин перевіреної суміші була гуарана (Antunes та ін., 2001). Серія робіт у Лос-Анджелесі досліджувала суміш із чотирьох компонентів у клітинах людини й щура, а в досліді 2018 року — також її складники окремо (Ferrini та ін., 2018; Ferrini та ін., 2021).

Позначки показують, звідки походить твердження. Традиційне застосування — опис культурної практики. Попередні дані — обмежені результати досліджень людей; для суміші вони не визначають внесок окремої рослини. Лабораторні дані — досліди на клітинах, тканинах або тваринах. «Дослідження ще попереду» — саму рослину на людях ще не вивчали. Це редакційні пояснення Guarana, а не клінічні рекомендації.

Які обмеження

На людях вивчали лише суміші з 2–5 компонентів, без плацебо або без рандомізації, тож приписати результат саме муіра пуамі не можна. Роботи на мишах виконала переважно одна група з одним спиртовим екстрактом кореня, частину — з введенням у черевну порожнину; такі дози з чашкою відвару кори не порівнянні. Результати щодо тривожності залежать від моделі досліду. У роботі 2002 року поведінку мишей після 30–300 мг/кг екстракту автори інтерпретували як ознаку посилення тривожності (da Silva та ін., 2002). У роботі 2010 року екстракт запобігав деяким змінам після хронічного стресу, але загального протитривожного ефекту не показав (Piato та ін., 2010). Для людини й звичайного відвару це питання відкрите.

Чого ще не знаємо

Скільки лупеолу, дитерпенів і алкалоїдів переходить у водний відвар за 20–30 хвилин; чи діє кора так само, як корінь, із якого робили традиційну настоянку й лабораторний екстракт; як людина засвоює ці речовини; чи взаємодіє відвар із ліками; який вид роду в конкретній партії. У розглянутих роботах цього не вивчали. Станом на 28.10.2026 чотирикомпонентну суміш із муіра пуамою вивчають і в здорових людей: дослідження на 32 учасниках (14 днів) завершене в листопаді 2025 року, результатів у реєстровому записі немає (NCT05595915); шеститижневе дослідження із запланованими 35 учасниками триває, завершення заплановане на грудень 2026 року (NCT07469475). Жодне з них не досліджує відвар самої муіра пуами.

Обережність

Під час вагітності й годування груддю не вживайте, дітям не давайте: даних для цих груп немає, а клінічне дослідження суміші вагітних виключало (NCT05595915). Якщо приймаєте ліки постійно, порадьтеся з лікарем або фармацевтом: як відвар поєднується з ліками в людей, не вивчали. У пілотному дослідженні суміші п'ятеро учасників повідомили про небажані явища, зокрема печію, порушення сну, гіркий післясмак або мігрень; серйозних реакцій, пов'язаних із продуктом, автори не описали (Nguyen та ін., 2018). Дотримуйтесь порції з картки: 4–5 г на відвар.

Муіра пуама в каталозі Guarana

У нас муіра пуама з Бразилії у двох формах: мелена кора, 100 % Ptychopetalum olacoides, у фасуваннях 25, 50, 100 і 250 г, і шматочки кори й кореня по 50 і 100 г. Відвар сухий, деревний, землистий, із делікатною гіркуватістю. Базовий спосіб із картки: 4–5 г кори на 300–400 мл води, додати шматочок імбиру, 20–30 хвилин на малому вогні під кришкою, процідити. Мелена кора дрібна, тому для неї потрібне густе ситечко; шматочки кори й кореня процідити простіше. Помел і частину рослини порівняйте в картках. Порції — інструкція магазину до наших продуктів, а не висновок із наведених досліджень. Муіра пуама є й у нашому рідкому купажі «Три континенти». Обидві форми й рослини поруч — на сторінці Муіра пуама; про кору серед інших рослин — у статті Рослини-афродизіаки.

Питання й відповіді

Що таке муіра пуама?
Кора й корінь дерева Ptychopetalum olacoides з родини олаксових, яке росте в підліску вологих лісів Гвіан і півночі Бразилії. В Амазонії настоянку кореня вживають як нервовий тонік; 1926 року рослину включили до першого видання Бразильської фармакопеї.

Яка дія муіра пуами?
Традиція знає її як тонік при млявості й засіб для чоловічої сили. На людях досліджували суміші, а не відвар самої рослини. У пілотному дослідженні чоловіків показник еректильної функції зріс, але з 54 залучених лише 16 завершили три місяці, і контрольної групи не було. В іншій роботі суміш із гінкго досліджували в 202 жінок; результати порівнювали лише з їхніми власними початковими відповідями. У мишей спиртовий екстракт кореня поліпшував пам'ять і зменшував наслідки стресу. Для самої рослини на людях — дослідження ще попереду.

Кора чи корінь?
У джерелах описані як корінь, так і кора; спосіб використання залежить від місцевої практики. У дослідах пам'яті й стресу вивчали переважно етанольний екстракт кореня, а кору — хіміки: у ній знайшли лупеол, клероданові дитерпени й алкалоїди. Чи діє водний відвар кори так само, як настоянка кореня, не досліджували.

Як готувати муіра пуаму?
За карткою товару: 4–5 г меленої кори або шматочків на 300–400 мл води, шматочок імбиру, 20–30 хвилин на малому вогні під кришкою, процідити через густе ситечко.

Чи є в муіра пуамі кофеїн?
Кофеїн і теобромін описано в дослідженні кори гілок; теобромін також виділяли з інших зразків кори та її екстрактів. Проте ці роботи не визначають кількість кофеїну у звичайному відварі чи в конкретній партії, тож безкофеїновим ми відвар не називаємо.

Текст: Guarana.in.ua · опубліковано 28 жовтня 2026

Джерела

1. Royal Botanic Gardens, Kew. Ptychopetalum olacoides Benth. Plants of the World Online. powo.science.kew.org (Kew POWO)
2. Sleumer HO. Olacaceae. Flora Neotropica Monograph 38. New York Botanical Garden Press; 1984. sweetgum.nybg.org
3. Auterhoff H, Momberger B. Der lipophile Inhaltsstoff von Muira puama. 3. Mitteilung. Archiv der Pharmazie. 1971;304(3):223–228. doi.org/10.1002/ardp.19713040311
4. Novello CR, Marques LC, Miyazaki CR та ін. Morphoanatomy and pharmacognostic study of the wood of Croton echioides, the Northeastern Marapuama. Revista Brasileira de Farmacognosia. 2012;22(5):946–956. doi.org/10.1590/S0102-695X2012005000062
5. dos Reis LF, Mendes FR. Ptychopetalum olacoides Benth. In: Albuquerque UP, Patil U, Máthé Á, eds. Medicinal and Aromatic Plants of South America. Vol. 1: Brazil. Springer; 2018. doi.org/10.1007/978-94-024-1552-0_36
6. da Silva AL, Bardini S, Nunes DS, Elisabetsky E. Anxiogenic properties of Ptychopetalum olacoides Benth. (Marapuama). Phytotherapy Research. 2002;16(3):223–226. doi.org/10.1002/ptr.825
7. Siqueira IR, Cimarosti H, Fochesatto C та ін. Neuroprotective effects of Ptychopetalum olacoides Bentham (Olacaceae) on oxygen and glucose deprivation induced damage in rat hippocampal slices. Life Sciences. 2004;75(15):1897–1906. doi.org/10.1016/j.lfs.2004.06.001
8. Piato AL, Rizon LP, Martins BS, Nunes DS, Elisabetsky E. Antidepressant profile of Ptychopetalum olacoides Bentham (Marapuama) in mice. Phytotherapy Research. 2009;23(4):519–524. doi.org/10.1002/ptr.2664
9. Mendes FR, Carlini EA. Brazilian plants as possible adaptogens: an ethnopharmacological survey of books edited in Brazil. Journal of Ethnopharmacology. 2007;109(3):493–500. doi.org/10.1016/j.jep.2006.08.024
10. Segovia HOI, Gonçalves MCA, Lopes Filho RP, Gazel Filho AB, Terra Filho GC. A muirapuama (Ptychopetalum olacoides) sob risco de extinção. Simpósio de Recursos Genéticos para a América Latina e Caribe; 2001. Репозиторій Embrapa. alice.cnptia.embrapa.br
11. Remington JP, Wood HC та ін., ред. Muira puama. The Dispensatory of the United States of America. 20-те вид.; 1918. henriettes-herb.com
12. Iwasa J, Kimura Y. Studies on the constituents of Muira puama. Yakugaku Zasshi. 1969;89(8):1172–1174. doi.org/10.1248/yakushi1947.89.8_1172
13. Bucek EU, Fournier G, Dadoun H. Volatile constituents of Ptychopetalum olacoides root oil. Planta Medica. 1987;53(2):231. doi.org/10.1055/s-2006-962688
14. Tang W, Hioki H, Harada K, Kubo M, Fukuyama Y. Clerodane diterpenoids with NGF-potentiating activity from Ptychopetalum olacoides. Journal of Natural Products. 2008;71(10):1760–1763. doi.org/10.1021/np8004002
15. Tang W, Harada K, Kubo M, Hioki H, Fukuyama Y. Eight new clerodane diterpenoids from the bark of Ptychopetalum olacoides. Natural Product Communications. 2011;6(3):327–332. doi.org/10.1177/1934578X1100600305
16. Tian X, Guo S, He K та ін. Qualitative and quantitative analysis of chemical constituents of Ptychopetalum olacoides Benth. Natural Product Research. 2018;32(3):354–357. doi.org/10.1080/14786419.2017.1354187
17. Montrucchio DP, Miguel OG, Miguel MD, Delle Monache F, Carvalho JLS. Componentes químicos e atividade antimicrobiana de Ptychopetalum olacoides Bentham. Visão Acadêmica. 2005;6(2). doi.org/10.5380/acd.v6i2.6109
18. Colombo R, Batista ANL, Bomfim GCC, Burgos RCR, Cavalheiro AJ, Bolzani VS, Silva DHS, Reimberg MCH. Validated high-performance liquid chromatographic method for the standardisation of Ptychopetalum olacoides Benth., Olacaceae, commercial extracts. Revista Brasileira de Farmacognosia. 2010;20(5). doi.org/10.1590/S0102-695X2010005000027
19. Nguyen S, Rajfer J, Shaheen M. Safety and efficacy of daily Revactin in men with erectile dysfunction: a 3-month pilot study. Translational Andrology and Urology. 2018;7(2):266–273. doi.org/10.21037/tau.2018.03.22
20. Ferrini MG, Garcia E, Abraham A, Artaza JN, Nguyen S, Rajfer J. Effect of ginger, Paullinia cupana, muira puama and L-citrulline, singly or in combination, on modulation of the inducible nitric oxide-NO-cGMP pathway in rat penile smooth muscle cells. Nitric Oxide. 2018;76:81–86. doi.org/10.1016/j.niox.2018.03.010
21. Waynberg J, Brewer S. Effects of Herbal vX on libido and sexual activity in premenopausal and postmenopausal women. Advances in Therapy. 2000;17(5):255–262. doi.org/10.1007/BF02853164
22. Chiavaroli A, Acquaviva A, Di Simone SC та ін. Protective effects induced by a novel food supplement based on Epilobium angustifolium, Ptychopetalum olacoides, Ginkgo biloba, and Equisetum arvense extracts and citrulline in the lower urinary tract: preclinical and clinical evidence. Phytotherapy Research. 2026, опубліковано онлайн 01.09.2026. doi.org/10.1002/ptr.70438
23. da Silva AL, Piato ALS, Bardini S, Netto CA, Nunes DS, Elisabetsky E. Memory retrieval improvement by Ptychopetalum olacoides in young and aging mice. Journal of Ethnopharmacology. 2004;95(2–3):199–203. doi.org/10.1016/j.jep.2004.07.019
24. da Silva AL, Silva Martins B, Linck VM та ін. MK801- and scopolamine-induced amnesias are reversed by an Amazonian herbal locally used as a "brain tonic". Psychopharmacology. 2009;202(1–3):165–172. doi.org/10.1007/s00213-008-1272-y
25. Siqueira IR, Fochesatto C, da Silva AL та ін. Ptychopetalum olacoides, a traditional Amazonian "nerve tonic", possesses anticholinesterase activity. Pharmacology Biochemistry and Behavior. 2003;75(3):645–650. doi.org/10.1016/s0091-3057(03)00113-800113-8)
26. Piato AL, Detanico BC, Jesus JF та ін. Effects of Marapuama in the chronic mild stress model: further indication of antidepressant properties. Journal of Ethnopharmacology. 2008;118(2):300–304. doi.org/10.1016/j.jep.2008.04.018
27. Piato AL, Detanico BC, Linck VM, Herrmann AP, Nunes DS, Elisabetsky E. Anti-stress effects of the "tonic" Ptychopetalum olacoides (Marapuama) in mice. Phytomedicine. 2010;17(3–4):248–253. doi.org/10.1016/j.phymed.2009.07.001
28. Antunes E, Gordo WM, de Oliveira JF, Teixeira CE, Hyslop S, De Nucci G. The relaxation of isolated rabbit corpus cavernosum by the herbal medicine Catuama and its constituents. Phytotherapy Research. 2001;15(5):416–421. doi.org/10.1002/ptr.861
29. Ferrini MG, Abraham A, Graciano L, Nguyen S, Mills JN, Rajfer J. Activation of the iNOS/NO/cGMP pathway by Revactin in human corporal smooth muscle cells. Translational Andrology and Urology. 2021;10(7):2889–2898. doi.org/10.21037/tau-21-11
30. ClinicalTrials.gov. NCT05595915. The effect of daily COMP-4 supplementation on brachial artery flow mediated dilation and cellular senescence markers in young and healthy individuals. clinicaltrials.gov
31. ClinicalTrials.gov. NCT07469475. Effect of a daily nitric oxide-stimulating supplement on plasma PAI-1 levels: a six-week, open-label clinical trial. clinicaltrials.gov