Канна африканська (Sceletium tortuosum): традиція, дія і дослідження

Канна африканська — сукулент Sceletium tortuosum з посушливих Капських провінцій ПАР. Кхой і сан здавна жували її висушене листя, а 1685 року нідерландська експедиція записала: місцеві «жують здебільшого певну рослину, яку називають канна». Сьогодні канну шукають заради спокою в напруженні й ясної голови: тут — що про це каже традиція, що показали дослідження екстракту, як рослину готували і що в ній знайшли хіміки.

Коротко

Що таке канна

Канна — невисокий сукулентний чагарничок із м'ясистим листям; квітки в неї білі, блідо-жовті, лососеві чи блідо-рожеві. Назву роду дали від латинського sceletus, «скелет»: на сухому листі лишаються виразні жилки, схожі на кістяк. Видова назва tortuosum означає «скручений, звивистий» (Chesselet, 2005). Мовою кхой рослина — kanna або channa, африкаанс — kougoed, «те, що жують» (Chesselet, 2005; Brendler та ін., 2021).

Ботаніки згодом об'єднали рід Sceletium з Mesembryanthemum, тож база Kew наводить як прийняту назву Mesembryanthemum tortuosum L. (POWO). У торгівлі й більшості досліджень лишилася стара назва — Sceletium tortuosum.

Канна росте від Намакваленду до Монтагю й Абердіна, часто на кварцових ділянках, під кущами в напівтіні. Вид вважають таким, що не перебуває під загрозою, але дикі зарості потерпають від надмірного збору (Chesselet, 2005; Gericke & Viljoen, 2008).

Як канну готували кхой і сан

Найраніший докладний запис лишила експедиція Симона ван дер Стела 1685 року. Місцеві жителі, сказано в журналі, «жують здебільшого певну рослину, яку називають канна»; її корені й стебла розтирають між каменями й зберігають у зашитих овечих шкурах, а в жовтні біля Мідної гори (Coperbergh) її збирали на схилах усі — запасом на рік (Smith та ін., 1996). Про бродіння першим написав шведський ботанік Карл Петер Тунберг, який 1773 року подорожував Капською колонією: розтерту масу «залишають бродити й тримають при собі для жування» (Smith та ін., 1996).

Сучасні розповіді знавців kougoed схожі. Рослину розтирають між каменями, складають у мішок — колись шкіряний чи парусиновий, тепер поліетиленовий — і лишають на сонці «пітніти»; за 2–3 дні масу перемішують, а з восьмого дня сушать на сонці, доки не вийдуть волокнисті світло-коричневі грудки. Є й швидший спосіб — запекти свіжу рослину в гарячому піску (Smith та ін., 1996). Kougoed жували, а настої й настоянки з канни в письмових джерелах з'являються з 1857 року (Brendler та ін., 2021).

Більшу частину усного знання кхой і сан втрачено за три століття колонізації (Gericke & Viljoen, 2008). 2010 року ПАР урочисто вручила перший у країні дозвіл на біорозвідку — саме на канну. За оголошеною 2010 року угодою компанія мала сплачувати щорічні роялті Раді сан Південної Африки, а половина отриманих коштів призначалася громадам нама в Паулсхуку й Нурівірі (Sonjica, 2010).

Що в канні

Хімію канни визначають алкалоїди мезембринового типу: мезембрин, мезембренон, мезембренол, мезембранол та інші (Brendler та ін., 2021). Їх кількість дуже різна. У 151 дикій рослині з 31 місцевості загальний вміст алкалоїдів коливався від 0,11 до 1,99 % сухої маси, і рослини поділилися на п'ять хемотипів — один зовсім без мезембринових алкалоїдів (Shikanga та ін., 2012). Збирачі в ПАР і самі розрізняють «м'яку» канну (mak) і «сильну» (trek) (Brendler та ін., 2021).

Що робить зі складом ферментація, досліджено мало. У лабораторному досліді за 10 днів «ферментації» вміст мезембрину впав з 1,33 до 0,05 %, а Δ7-мезембренону виріс з невизначуваного рівня до 0,11 %; для перетворення знадобилися сонячне світло й вода (Patnala & Kanfer, 2009). Автори огляду 1996 року припускали, що традиційна обробка зменшує в рослині оксалати (Smith та ін., 1996), — це гіпотеза, а не встановлений факт. Чи змінює ферментація те, як канна діє на людину, не перевіряли.

У пробірці стандартизований екстракт канни блокував транспортер серотоніну й гальмував фермент фосфодіестеразу-4 (PDE4); найактивнішими були мезембрин і мезембренон (Harvey та ін., 2011). Це лабораторні дані про механізм, а не спостереження за людьми.

Дія канни: що каже традиція і що показали дослідження

Кхой і сан жували канну, щоб угамувати спрагу й голод і подолати втому, використовували її як ліки, у спілкуванні й духовних практиках (Gericke & Viljoen, 2008). Сучасні дослідники вивчають, чи може стандартизований екстракт канни поліпшувати самопочуття й зменшувати стрес у здорових людей і чи стане в пригоді при тривозі й депресії (Terburg та ін., 2013). Найцікавіші сигнали поки стосуються двох повсякденних завдань: впоратися з напруженням і гнучко перемикатися між завданнями. В окремих невеликих дослідженнях стандартизованого екстракту учасники повідомляли про нижчу тривогу перед виступом або краще виконували певні когнітивні тести (Reay та ін., 2020; Chiu та ін., 2014; Hoffman та ін., 2020). Результати обнадійливі, але неоднорідні: вони ще не доводять лікувальної дії і не передбачають, як подіє чашка канни. Усі наведені нижче роботи зроблено на здорових добровольцях з одним стандартизованим екстрактом — 8 або 25 мг на день.

• Спрага, голод і втома — традиційне застосування; клінічного підтвердження немає. Так канну вживали кхой і сан (Gericke & Viljoen, 2008). В одному малому експерименті одноразові 25 мг стандартизованого екстракту не змінили суб'єктивного відчуття голоду порівняно з плацебо (Reay та ін., 2020).
• Стрес і тривога — попередні дані. У двох окремих експериментах, по 20 молодих здорових добровольців у кожному, один прийом 25 мг не змінив реакції на багатозадачний тест, але перед імітацією публічного виступу тривога була нижчою, ніж на плацебо (Reay та ін., 2020). У 16 учасників після одного прийому 25 мг функціональна МРТ показала слабшу реакцію мигдалеподібного тіла на зображення переляканих облич — це лабораторний показник, а не лікування тривоги (Terburg та ін., 2013). У тримісячному дослідженні переносимості частина учасників сама записала в щоденниках, що легше справлялася зі стресом і краще спала, — це спостереження, а не виміряний результат (Nell та ін., 2013).
• Окремі когнітивні показники й реакція — попередні дані. У перехресне дослідження включили 21 здорового добровольця із середнім віком близько 55 років; п'ятеро вибули. Порівнювали по три тижні прийому 25 мг екстракту та плацебо; автори повідомили про кращі результати тестів когнітивної гнучкості й виконавчих функцій на екстракті (Chiu та ін., 2014). 60 тренованих людей 20–35 років після 8 днів по 25 мг краще виконували складні завдання на реакцію з когнітивним навантаженням, а проста реакція не змінилася (Hoffman та ін., 2020). Це різні тести в різних вибірках, а не повторення одного й того самого результату.
• Настрій у здорових — переваги не виявили в одному восьмиденному дослідженні. У тому самому восьмиденному дослідженні настрій і бадьорість не відрізнялися від плацебо (Hoffman та ін., 2020).
• Тривожні розлади й депресія — ефективність не встановлена. У перевірених оглядах немає належних контрольованих випробувань лікування цих розладів, а описів окремих клінічних випадків для такого висновку недостатньо (Brendler та ін., 2021); огляд 2026 року називає це головною прогалиною (de Jong та ін., 2026).
• Переносимість — добра в одному тримісячному дослідженні екстракту. 37 здорових дорослих розподілили на три групи: 12 отримували 8 мг екстракту на день, 12 — 25 мг, 13 — плацебо. Обидві дози добре переносилися; значущих змін у життєвих показниках, ЕКГ і лабораторних показниках не виявили. Найчастіше повідомляли про головний біль, причому в групі плацебо — частіше (Nell та ін., 2013).

Позначки в цій статті пояснюють тип і межі доказів. «Попередні дані» — результати досліджень людей, які поки обмежені розміром, дизайном або узгодженістю; «суперечливо» — результати різних робіт розходяться. «Традиційне застосування» описує культурну практику, «лабораторні дані» — досліди поза організмом людини. Якщо користі не виявили в конкретному випробуванні або контрольованих досліджень не знайшли, ми зазначаємо це прямо. Це редакційні пояснення Guarana, а не клінічні рекомендації.

Огляд 2026 року підсумовує: безпечність у цих роботах сприятлива, але вибірки малі, учасники здебільшого не ті, кому мала б знадобитися допомога, а переваги проявлялися не в усіх роботах і часто лише в окремих показниках — як-от ЕЕГ чи реакція під когнітивним навантаженням (de Jong та ін., 2026). Найджел Герике, співавтор трьох із цих робіт, представляв компанію-розробника екстракту (Nell та ін., 2013; Terburg та ін., 2013; Chiu та ін., 2014).

Які обмеження

Вибірки — від 16 до 60 осіб, учасники — здорові, тривалість — від одного прийому до трьох місяців. Досліджували один стандартизований екстракт, а не мелену чи ферментовану сировину; 25 мг такого екстракту відповідають приблизно 50 мг рослини й 0,1 мг алкалоїдів (Brendler та ін., 2021).

Чого ще не знаємо

Чи має канна значення для людей з тривожними розладами чи депресією; чи безпечна вона довше трьох місяців, під час вагітності й разом із ліками; як алкалоїди поводяться в організмі людини; чи переносяться дані про екстракт на мелену, ферментовану чи рідку форму; чим у чашці відрізняються ферментована й неферментована канна; який склад рослин, вирощених поза ПАР, зокрема в Таїланді. Відповідей у перевірених джерелах ми не знайшли.

Обережність

Канна містить алкалоїди. Через вплив алкалоїдів канни на серотонінові механізми автори огляду 2021 року застерігають від її поєднання з антидепресантами та іншими ліками, які змінюють захоплення чи вивільнення серотоніну. На час цього огляду автори не повідомляли про серйозні небажані реакції або взаємодії, але це не доводить безпечності поєднання. Якщо приймаєте такі препарати, не додавайте канну без погодження з лікарем і не скасовуйте призначені ліки самостійно (Brendler та ін., 2021). Під час вагітності й годування груддю не вживайте. Не перевищуйте порцію 0,5 г, указану в картці, і не поєднуйте канну з алкоголем. Зберігайте в недоступному для дітей місці.

Канна в каталозі Guarana

У нас канна — у трьох версіях обробки й рідким екстрактом. Канна Light з ПАР ферментована легко: трав'яний настій із землистими тонами й помірною гіркотою. Канна Dark пройшла глибоку ферментацію — темніша й щільніша, гіркота згладжена. Канна Тайська вирощена в Таїланді й висушена без ферментації — світла, зелено-трав'яниста. Базовий спосіб із картки — 0,2–0,3 г на невелику чашку теплої, не гарячої води, для першого разу 0,2 г; знадобляться ваги з кроком 0,01 г. Не хочеться зважувати — рідкий екстракт канни 3× на гліцерині, без спирту: 0,5 мл у воді, соку чи негарячому трав'яному чаї. Порції — інструкція магазину до наших продуктів, а не висновок із наведених досліджень. Усі форми — на сторінці Канна, а як підібрати воду й посуд для будь-якого чаю — у статті «Як правильно заварювати чай».

Питання й відповіді

Що таке канна африканська?
Сукулент Sceletium tortuosum (за базою Kew — Mesembryanthemum tortuosum) з Капських провінцій ПАР. Кхой і сан жували його висушену, часто ферментовану надземну частину; сьогодні канну сушать, мелють і розмішують у теплій воді.

Канна африканська і садова канна — одна рослина?
Ні. Садова канна з клумб — рід Canna з родини каннових. Канна африканська — сукулент з родини аїзових; спільна в них лише назва.

Чим ферментована канна відрізняється від неферментованої?
Обробкою: ферментовану рослину після розтирання витримують у закритій посудині, неферментовану просто сушать. У лабораторії ферментація змінювала співвідношення алкалоїдів, але як це позначається на людині, не досліджували. На смак Dark темна й щільна, Light трав'яна з помірною гіркотою, Тайська світла й зелено-трав'яниста.

Яка дія канни?
Кхой і сан жували канну від спраги, голоду й утоми і в спілкуванні. На людях досліджували один стандартизований екстракт — 8 або 25 мг на день — у здорових добровольців: частина робіт показала нижчу тривогу перед виступом, кращу гнучкість мислення й реакцію, частина — ні; огляд 2026 року називає дані неоднозначними. У перевірених оглядах немає належних контрольованих випробувань у людей з тривожними розладами чи депресією, а окремих описів випадків для висновку недостатньо, тож ефективність для них не встановлена; на мелену сировину ці висновки не переносяться.

Як заварити канну?
Традиційно канну жували, настої відомі з XIX століття. Базовий спосіб із нашої картки — 0,2–0,3 г меленої сировини на невелику чашку теплої, не гарячої води, розмішати; для першого разу — 0,2 г. Без ваг — рідкий екстракт: 0,5 мл у воді чи соці.

Текст: Guarana.in.ua · опубліковано 17 жовтня 2026

Джерела

1. Royal Botanic Gardens, Kew. Mesembryanthemum tortuosum L. Plants of the World Online. powo.science.kew.org
2. Chesselet P. Sceletium tortuosum. PlantZAfrica, South African National Biodiversity Institute (SANBI), травень 2005. pza.sanbi.org
3. Smith MT, Crouch NR, Gericke N, Hirst M. Psychoactive constituents of the genus Sceletium N.E.Br. and other Mesembryanthemaceae: a review. Journal of Ethnopharmacology. 1996;50(3):119–130. doi:10.1016/0378-8741(95)01342-3
4. Gericke N, Viljoen AM. Sceletium — a review update. Journal of Ethnopharmacology. 2008;119(3):653–663. doi:10.1016/j.jep.2008.07.043
5. Brendler T, Brinckmann JA, Feiter U та ін. Sceletium for managing anxiety, depression and cognitive impairment: a traditional herbal medicine in modern-day regulatory systems. Current Neuropharmacology. 2021;19(9):1384–1400. doi:10.2174/1570159X19666210215124737
6. Sonjica B. Speech by the Minister of Water and Environmental Affairs at the handing over of the first bioprospecting permit, 1 October 2010. South African Government. gov.za
7. Shikanga EA, Viljoen AM, Combrinck S, Marston A, Gericke N. The chemotypic variation of Sceletium tortuosum alkaloids and commercial product formulations. Biochemical Systematics and Ecology. 2012;44:364–373. doi:10.1016/j.bse.2012.06.025
8. Patnala S, Kanfer I. Investigations of the phytochemical content of Sceletium tortuosum following the preparation of "Kougoed" by fermentation of plant material. Journal of Ethnopharmacology. 2009;121(1):86–91. doi:10.1016/j.jep.2008.10.008
9. Harvey AL, Young LC, Viljoen AM, Gericke NP. Pharmacological actions of the South African medicinal and functional food plant Sceletium tortuosum and its principal alkaloids. Journal of Ethnopharmacology. 2011;137(3):1124–1129. doi:10.1016/j.jep.2011.07.035
10. Nell H, Siebert M, Chellan P, Gericke N. A randomized, double-blind, parallel-group, placebo-controlled trial of extract Sceletium tortuosum (Zembrin) in healthy adults. Journal of Alternative and Complementary Medicine. 2013;19(11):898–904. doi:10.1089/acm.2012.0185
11. Terburg D, Syal S, Rosenberger LA та ін. Acute effects of Sceletium tortuosum (Zembrin), a dual 5-HT reuptake and PDE4 inhibitor, in the human amygdala and its connection to the hypothalamus. Neuropsychopharmacology. 2013;38(13):2708–2716. doi:10.1038/npp.2013.183
12. Chiu S, Gericke N, Farina-Woodbury M та ін. Proof-of-concept randomized controlled study of cognition effects of the proprietary extract Sceletium tortuosum (Zembrin) targeting phosphodiesterase-4 in cognitively healthy subjects: implications for Alzheimer's dementia. Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine. 2014;2014:682014. doi:10.1155/2014/682014
13. Reay J, Wetherell MA, Morton E, Lillis J, Badmaev V. Sceletium tortuosum (Zembrin) ameliorates experimentally induced anxiety in healthy volunteers. Human Psychopharmacology. 2020;35(6):e2753. doi:10.1002/hup.2753
14. Hoffman JR, Markus I, Dubnov-Raz G, Gepner Y. Ergogenic effects of 8 days of Sceletium tortuosum supplementation on mood, visual tracking, and reaction in recreationally trained men and women. Journal of Strength and Conditioning Research. 2020;34(9):2476–2481. doi:10.1519/JSC.0000000000003693
15. de Jong M, van Niekerk S, Hamman J, van der Kooy F. Mesembryanthemum tortuosum and Zembrin: mixed evidence from in vivo animal and clinical studies on their antidepressant and anxiolytic effects. Planta Medica. 2026;92(8):806–823. doi:10.1055/a-2809-5144