Лапачо рожеве (Handroanthus impetiginosus): внутрішня кора, традиція, склад, дія і дослідження

Лапачо рожеве — дерево Handroanthus impetiginosus з Південної й Центральної Америки, з внутрішньої кори якого там традиційно варять відвар; у світі цю кору знають ще як pau d'arco і taheebo. У Guarana — внутрішня кора з Бразилії, різана стружкою. Що в цій корі, кого звуть лапачо, крім нашого виду, що каже традиція і що показали дослідження людей?

Коротко

Що таке лапачо рожеве

Handroanthus impetiginosus — дерево, яке 1970 року перенесли до роду Handroanthus; сам вид описали ще в XIX столітті (Kew POWO). База Kew описує його природний ареал від Центральної Мексики до тропічної Південної Америки: у переліку — Мексика, країни Центральної Америки, Колумбія, Венесуела, Суринам, Французька Гвіана, Перу, Болівія, Бразилія, Парагвай і північний захід Аргентини. Росте здебільшого у вологому тропічному біомі (Kew POWO).

Міський каталог Буенос-Айреса, де лапачо рожеве росте на вулицях, описує дерево заввишки 20–30 м зі стовбуром 0,5–0,8 м. Листки в нього пальчастоскладні, квітки здебільшого рожево-фіолетові, завдовжки 4–6 см, плід — звисла майже циліндрична коробочка, а кора темно-бура з поздовжніми тріщинами. В Аргентині дерево природно росте в провінціях Жужуй, Сальта, Тукуман і на півночі Катамарки, на висоті 450–900 м (Arbopedia).

Іспанською дерево звуть lapacho, а цей вид — lapacho rosado, «рожеве лапачо». Гуарані в Парагваї — tajy; саме так дерево назване в законі країни (Парагвай, 2012). Португальська назва pau d'arco буквально означає «дерево для лука» (переклад наш). Ще одна торгова назва внутрішньої кори — taheebo (Lee та ін., 2012).

З ким не плутати

Довгий час лапачо зараховували до роду Tabebuia. Молекулярні дослідження показали, що цей рід у широкому розумінні об'єднував різні гілки родоводу, і 2007 року його поділили на три роди: Tabebuia, Handroanthus і Roseodendron (Grose і Olmstead, 2007). Тому в багатьох дослідженнях, зокрема наведених нижче, той самий вид звуть Tabebuia impetiginosa або T. avellanedae.

Назви «лапачо» і pau d'arco спільні для кількох видів. Парагвайський закон 2012 року оголошує національним деревом усі види родів Tabebuia і Handroanthus, відомі як lapacho або tajy (Парагвай, 2012). Поруч із нашим видом найчастіше згадують Handroanthus serratifolius — інший прийнятий вид, описаний у цьому роді 2007 року; він росте в Південній Америці — від Тринідаду, Венесуели й Колумбії до Болівії та півдня Бразилії (Kew POWO). У Парагваї кору й деревину Tabebuia heptaphylla продають як сировину «tayï pytá»; у ній виявили свої нафтохінони й лігнани (Schmeda-Hirschmann і Papastergiou, 2003). Під назвою pau d'arco можуть продавати кору різних видів, тож склад і дослідження одного виду на інший не переносимо. У пачці Guarana — Handroanthus impetiginosus.

Деревина цих дерев — цінний будівельний матеріал. На CoP19 (2022) роди Handroanthus, Roseodendron і Tabebuia внесено до Додатка II CITES (CITES, 2023). Лістинг набрав чинності 25 листопада 2024 року з анотацією #17, яка охоплює колоди, пиломатеріали, шпон, фанеру й оброблену деревину; кору в анотації не названо (CITES, 2024).

Традиція: відвар внутрішньої кори

• Відвар. У Південній Америці лапачо зазвичай вживають як відвар внутрішньої кори дерева (Gómez Castellanos та ін., 2009). Настій і відвар із картки товару — сучасні домашні способи тієї самої сировини.
• Давня історія. За оглядом 2009 року, лікарське застосування pau d'arco описане вже 1873 року (Gómez Castellanos та ін., 2009).
• Парагвай. У народній медицині Парагваю кору Tabebuia вживають при ураженнях шлунка й як протизапальний засіб (Theoduloz та ін., 2012).
• Національне дерево. З 2012 року лапачо (tajy) — національне дерево Парагваю (Парагвай, 2012).
• Європейська полиця. У Португалії внутрішню кору продають сушеною для настоїв, а також у таблетках і сиропах (Pires та ін., 2015).

Що в корі

Найвідоміші речовини лапачо — нафтохінони. Лапахол уперше виділив Е. Патерно 1882 року з T. avellanedae; він трапляється в деревині низки дерев родини бігнонієвих (Hussain та ін., 2007). Споріднені α- і β-лапахон визначали в екстракті серцевинної деревини T. impetiginosa (Almeida та ін., 2025).

Внутрішня кора має свій набір. З хлороформного екстракту внутрішньої кори стовбура T. avellanedae виділили чотири нові фураннафтохінони, а також дегідро-α-лапахон, лапахол, 6-гідроксимелеїн, п'ять похідних бензойної кислоти й три бензальдегіди (Wagner та ін., 1989). Фураннафтохінони містяться у внутрішній корі (Yamashita та ін., 2009). Скільки в корі лапахолу й фураннафтохінонів, залежить від зразка й способу екстракції. У дослідженні 2026 року в екстракті внутрішньої кори на 70-відсотковому етанолі лапахол та α- і β-лапахон за використаних умов аналізу не виявили, а вератрову кислоту визначили (Gil та ін., 2026). Автори наголошують: це не означає, що цих речовин немає в будь-якій корі чи будь-якому екстракті.

Серед фенольних кислот кори є вератрова кислота; її запропонували як маркер якості. У трьох партіях етанольного екстракту кори вона становила 14,92–15,58 мг на 1 г (Jin та ін., 2018). Це вимір концентрованого екстракту, а не сухої кори чи чашки; серед авторів роботи — працівники виробника цього екстракту.

Що потрапляє в чашку? Португальські дослідники визначили в сухій внутрішній корі вільні цукри (найбільше глюкози), карбонові кислоти (найбільше щавлевої), жирні кислоти з перевагою ненасичених і токофероли. Настій порівняли з метанольним екстрактом, таблетками й сиропом: фенолів і флавоноїдів у настої було найменше (Pires та ін., 2015). Даних, які дозволяють визначити кількість лапахолу чи інших нафтохінонів у чашці з нашої партії, у нас немає: прямих вимірів домашнього настою чи відвару ми не знайшли. Усі наведені числа — дані досліджень, а не аналіз нашої партії.

У чашці, у дослідженні, у лабораторії

Дія лапачо: що каже традиція і що показали дослідження

Досліджень лапачо на людях серед перевірених джерел — одне невелике, з капсулами. У реєстрі ClinicalTrials.gov є ще одне: рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження капсул, які, за даними виробника й доклінічних робіт, містять етанольний екстракт кори T. avellanedae, у 100 учасників 40–75 років з остеоартритом колінного суглоба, 12 тижнів, Південна Корея. Його спонсор — медичний фонд, співпрацюють дві компанії, одна з яких — виробник екстракту. Дослідження завершене 2018 року, але станом на 02.11.2026 опублікованих результатів поки немає — ні в реєстрі, ні серед статей, які ми знайшли (ClinicalTrials.gov). Досліджень чаю з кори на людях ми не знайшли.

• Шлунок і запалення — традиційне застосування. У Південній Америці п'ють відвар внутрішньої кори (Gómez Castellanos та ін., 2009); у Парагваї кору вживають при ураженнях шлунка й як протизапальний засіб (Theoduloz та ін., 2012).
• Менструальний біль — даних поки мало. У відкритому пілотному дослідженні без контрольної групи взяли участь 12 жінок 18–45 років із діагнозом первинної дисменореї — болючих менструацій без іншої хвороби. Вони 8 тижнів приймали капсули, де до кори T. avellanedae додано рутин: 1050 мг кори й 75 мг рутину на день, тобто комбінацію, а не лише кору; завершили дослідження 9 із 12. Головною метою була переносимість: небажані явища повідомили 9 із 12 учасниць; більшість були легкими, серйозних за критеріями FDA не було. Біль за візуальною шкалою знизився порівняно з вихідним рівнем після першої дози, через 4 і через 8 тижнів. Якість життя, вплив болю на повсякденні справи й маркер запалення hs-CRP значуще не змінилися (McClure та ін., 2022). Частина учасниць додатково приймала засоби від болю, зокрема протизапальні, або імбир, тому спостережуване зменшення болю не можна впевнено приписати саме капсулам. Групи плацебо не було, тож це зміна від початкового рівня, а не різниця з контролем; на чашку результат не переносимо.
• Шлунок у тварин — лабораторні дані. У щурів етанольний екстракт кори захищав слизову шлунка від пошкодження етанолом та ібупрофеном, збільшував кількість слизу й зменшував кислотність (Twardowschy та ін., 2008).
• Жири після їжі — лабораторні дані. У щурів етанольний екстракт кори сповільнював підйом тригліцеридів після жирної їжі; сам лапахол у пробірці ферменту ліпази не пригнічував (Kiage-Mokua та ін., 2012).
• Біль і набряк у тварин — лабораторні дані. Етанольний екстракт внутрішньої кори в дозі 200 мг на 1 кг маси підвищував больовий поріг у мишей і щурів приблизно на 30 %, а набряк і запалення зменшував на 30–50 % порівняно з контролем (Lee та ін., 2012).
• Мікроби — лабораторні дані. Два фураннафтохінони, знайдені у внутрішній корі, хіміки синтезували; у пробірці вони помірно діяли на грампозитивні бактерії й гриби, а на грамнегативні не діяли (Yamashita та ін., 2009).

Позначки пояснюють, звідки походить висновок: із традиції, досліджень людей або лабораторних моделей. Традиційне застосування — опис культурної практики, а не клінічний доказ. Даних поки мало — досліджень людей для висновку замало: одне невелике дослідження без контрольної групи. Лабораторні дані — досліди на клітинах або тваринах. Це редакційні пояснення Guarana, а не клінічні рекомендації.

Які обмеження

Єдине опубліковане дослідження людей мале — 12 учасниць, з яких завершили 9, — і не має контрольної групи, тож неможливо відокремити дію кори від очікувань чи природних коливань болю. Учасниці приймали капсули, а не настій, і в капсулах, крім кори, був рутин; людей, які приймали антикоагулянти чи мали порушення згортання крові, у дослідження не включали (McClure та ін., 2022). П'ятеро з 12 учасниць під час дослідження вживали від болю й інші засоби, зокрема протизапальні та імбир, — автори самі називають це обмеженням (McClure та ін., 2022). Лабораторні досліди робили переважно з етанольними екстрактами, а склад екстракту не дорівнює складу настою.

Чого ще не знаємо

Скільки лапахолу й фураннафтохінонів містить внутрішня кора й скільки їх переходить у настій чи відвар; чи впливає чай із кори на самопочуття людей; що показало дослідження екстракту при остеоартриті; який склад має конкретна партія.

Обережність

Кора лапачо містить лапахол. У лабораторії лапахол пригнічує вітамін-K-залежний фермент — вітамін-K-епоксидредуктазу, — на який діє й антикоагулянт варфарин (Preusch і Suttie, 1984). Тому, як і в картці товару: якщо ви приймаєте антикоагулянти чи інші ліки, спершу порадьтеся з лікарем. Під час вагітності й годування груддю не вживайте.

Лапачо рожеве в каталозі Guarana

У Guarana є внутрішня кора лапачо рожевого з Бразилії — різана стружкою, у фасуваннях 50, 100 і 250 г; 50 г вистачає на 10 заварювань. За описом у картці смак має легку солодкавість, ванільно-мигдальні тони й м'яку терпкість. Хочете спробувати напій із внутрішньої кори? У картці лапачо — фасування й два способи приготування: настій і короткий відвар.

Настій, відвар чи холодний

Порції в картці — інструкція магазину, а не висновок із наведених досліджень. Більше про рослину — на сторінці «Лапачо рожеве».

Питання й відповіді

Що таке лапачо рожеве?
Дерево Handroanthus impetiginosus з родини бігнонієвих, що росте від Центральної Мексики до тропічної Південної Америки. У Південній Америці з його внутрішньої кори традиційно варять відвар. У Guarana — внутрішня кора з Бразилії.

Лапачо, pau d'arco і taheebo — це одна рослина?
Це назви внутрішньої кори, але назви «лапачо» і pau d'arco спільні для кількох видів Handroanthus і Tabebuia. Старі назви нашого виду — Tabebuia impetiginosa і T. avellanedae. У нашій пачці — Handroanthus impetiginosus.

Що показали дослідження людей?
Опубліковане одне невелике відкрите дослідження: 12 жінок із болючими менструаціями 8 тижнів приймали капсули кори з домішкою рутину, біль знизився порівняно з вихідним рівнем, але контрольної групи не було. Результатів дослідження екстракту при остеоартриті поки не опубліковано. Досліджень чаю з кори на людях ми не знайшли.

Скільки лапахолу в чашці?
Вміст лапахолу в чашці з нашої кори не визначали. Ми не знайшли прямих вимірювань домашнього настою за рецептом Guarana; дані про деревину, інші зразки та концентровані екстракти для такого розрахунку не підходять.

Як заварювати лапачо?
За карткою товару: 5 г кори на 250 мл окропу, 15 хвилин під кришкою, процідити. Відвар — 5 г на 250 мл води, 5 хвилин на малому вогні. Холодним — охолодити готовий настій, можна з лимоном.

Редакція Guarana.in.ua. Матеріал підготовлено за наведеними науковими й довідковими джерелами. Опубліковано 2 листопада 2026.

Джерела

1. Royal Botanic Gardens, Kew. Handroanthus impetiginosus (Mart. ex DC.) Mattos. Plants of the World Online. powo.science.kew.org (Kew POWO)
2. Royal Botanic Gardens, Kew. Handroanthus serratifolius (Vahl) S.O.Grose. Plants of the World Online. powo.science.kew.org (Kew POWO)
3. Grose SO, Olmstead RG. Taxonomic revisions in the polyphyletic genus Tabebuia s. l. (Bignoniaceae). Systematic Botany. 2007;32(3):660–670. doi.org/10.1600/036364407782250652
4. Gobierno de la Ciudad de Buenos Aires. Arbopedia: Lapacho rosado. buenosaires.gob.ar (Arbopedia)
5. Paraguay. Ley N° 4631 «Que declara árbol nacional al lapacho (tajy)», 07.06.2012. bacn.gov.py (Парагвай, 2012)
6. Lee MH та ін. Analgesic and anti-inflammatory effects in animal models of an ethanolic extract of Taheebo, the inner bark of Tabebuia avellanedae. Molecular Medicine Reports. 2012;6(4):791–796. doi.org/10.3892/mmr.2012.989
7. Schmeda-Hirschmann G, Papastergiou F. Naphthoquinone derivatives and lignans from the Paraguayan crude drug «tayï pytá» (Tabebuia heptaphylla, Bignoniaceae). Zeitschrift für Naturforschung C. 2003;58(7–8):495–501. doi.org/10.1515/znc-2003-7-809
8. CITES. Notification to the Parties No. 2024/129. cites.org (CITES, 2024)
9. CITES. Notification to the Parties No. 2023/015: Results of the 19th meeting of the Conference of the Parties (CoP19), 10.02.2023. cites.org (CITES, 2023)
10. Gómez Castellanos JR, Prieto JM, Heinrich M. Red Lapacho (Tabebuia impetiginosa) — a global ethnopharmacological commodity? Journal of Ethnopharmacology. 2009;121(1):1–13. doi.org/10.1016/j.jep.2008.10.004
11. Theoduloz C та ін. Potential gastroprotective effect of novel cyperenoic acid/quinone derivatives in human cell cultures. Planta Medica. 2012;78(17):1807–1812. doi.org/10.1055/s-0032-1315389
12. Pires TC та ін. Bioactive properties of Tabebuia impetiginosa-based phytopreparations and phytoformulations: a comparison between extracts and dietary supplements. Molecules. 2015;20(12):22863–22871. doi.org/10.3390/molecules201219885
13. Hussain H, Krohn K, Ahmad VU, Miana GA, Green IR. Lapachol: an overview. ARKIVOC. 2007;2007(2):145–171. doi.org/10.3998/ark.5550190.0008.204
14. Almeida JM та ін. Voltammetric simultaneous quantification of lapachone isomers in plant extracts using graphite–epoxy composite electrode. Electroanalysis. 2025;37(2). doi.org/10.1002/elan.12023
15. Wagner H, Kreher B, Lotter H, Hamburger MO, Cordell GA. Structure determination of new isomeric naphtho[2,3-b]furan-4,9-diones from Tabebuia avellanedae by the selective-INEPT technique. Helvetica Chimica Acta. 1989;72(4):659–667. doi.org/10.1002/hlca.19890720406
16. Yamashita M та ін. Synthesis and evaluation of bioactive naphthoquinones from the Brazilian medicinal plant, Tabebuia avellanedae. Bioorganic & Medicinal Chemistry. 2009;17(17):6286–6291. doi.org/10.1016/j.bmc.2009.07.039
17. Jin Y та ін. Development and validation of an analytical method readily applicable for quality control of Tabebuia impetiginosa (taheebo) ethanolic extract. Journal of AOAC International. 2018;101(3):695–700. doi.org/10.5740/jaoacint.17-0228
18. Gil GA, Kakuda L, Treviso EM та ін. Chemistry & Biodiversity. 2026. doi.org/10.1002/cbdv.71721
19. McClure C та ін. Safety and tolerability of Pau d'Arco (Tabebuia avellanedae) for primary dysmenorrhea: a single-arm, open-label trial on adults ages 18–45. Advances in Integrative Medicine. 2022;9(3):159–166. doi.org/10.1016/j.aimed.2022.04.003; реєстрація NCT04245540
20. ClinicalTrials.gov. NCT03757611: рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження капсул (за даними виробника — етанольний екстракт T. avellanedae) при остеоартриті колінного суглоба; перевірено 02.11.2026. clinicaltrials.gov (ClinicalTrials.gov)
21. Twardowschy A та ін. Antiulcerogenic activity of bark extract of Tabebuia avellanedae, Lorentz ex Griseb. Journal of Ethnopharmacology. 2008;118(3):455–459. doi.org/10.1016/j.jep.2008.05.013
22. Kiage-Mokua BN та ін. Lapacho tea (Tabebuia impetiginosa) extract inhibits pancreatic lipase and delays postprandial triglyceride increase in rats. Phytotherapy Research. 2012;26(12):1878–1883. doi.org/10.1002/ptr.4659
23. Preusch PC, Suttie JW. Lapachol inhibition of vitamin K epoxide reductase and vitamin K quinone reductase. Archives of Biochemistry and Biophysics. 1984;234(2):405–412. doi.org/10.1016/0003-9861(84)90286-890286-8)