Гармала (Peganum harmala): насіння для обкурювання

Гармала — багаторічна трава Peganum harmala L. із посушливих степів, насіння якої від Середземномор'я до Центральної Азії палять як пахощі. У Guarana — ціле насіння гармали лише для обкурювання, не для заварювання. Нижче — назви рослини, звичаї обкурювання, склад насіння й дані про дим.

Коротко

Що таке гармала

Назву Peganum harmala L. опубліковано 1753 року в «Species Plantarum» Ліннея. База Kew відносить рід Peganum до родини Nitrariaceae (селітрянкових); у багатьох фармакологічних працях рослину досі зараховують до Zygophyllaceae. Природний ареал виду — від Середземномор'я й Північної Африки до Монголії та Індії. Це багаторічник, що росте переважно в субтропічному поясі (Kew POWO).

За описом в оглядовій праці, гармала — гола рослина напівпосушливих степів і піщаних ґрунтів, кущик заввишки 0,3–0,8 м з білими квітками й кулястими коробочками, у кожній з яких понад 50 насінин (Moloudizargari та ін., 2013). У популяціях на заході Саудівської Аравії вона утворює низькі розлогі або щільні куполоподібні кущі на піщано-кам'янистих ґрунтах (Almutairi і Abd-Elgawad, 2026).

Перською рослину звуть есфанд (також еспанд, сепанд), арабською — хармаль (Omidsalar, 1998); турецькою — üzerlik (Koyuncu та ін., 2009); англійською — Syrian rue (Moloudizargari та ін., 2013). У Центральній Азії поширені назви adyraspan у казахів, adrasman у киргизів, juzarlik у туркменів (Penkala-Gawęcka, 2023).

З ким не плутати

Англійська назва Syrian rue не робить гармалу родичкою рути пахучої (Ruta graveolens): спільна в них лише частина назви.

Традиція: дим есфанду

• Іран. Спалювання насіння есфанду, щоб відвернути пристріт, широко засвідчене вже в ранній класичній перській літературі. Есфанд палять у вразливі моменти: під час обрізання, для захисту породіллі, на обряді представлення новонародженого — тоді кожен присутній дає нитку зі свого одягу, щоб спалити її з есфандом (Omidsalar, 1998). Серед іранців висушені коробочки з іншими складниками палять як оберіг від пристріту (Moloudizargari та ін., 2013), а дим насіння традиційно вважають засобом для очищення оселі від мікробів (Shahverdi та ін., 2005).
• Анатолія. В окрузі Ергані (Діярбакир) дослідник опитав 112 інформантів: насіння гармали палять як пахощі від пристріту («nazar»), а з рослини роблять обереги; цей звичай тримається переважно серед старших людей (Aslan, 2025). У Центральній Анатолії з рослини випалюють зольні коржі, які застосовують для захисту шовку й волосся та як засіб для обкурювання (Koyuncu та ін., 2009).
• Центральна Азія та Афганістан. В Афганістані палять сухе насіння й обкурюють житло, крамниці на базарі й людей, насамперед породіллю й новонародженого. У Казахстані й Киргизстані палять сухі гілочки чи стебла: після пологів, коли дитину вперше кладуть у колиску, коли хтось хворіє, перед дорогою, на весняне свято Наурыз, при переїзді. У роки пандемії COVID-19 гармала стала там популярнішою (Penkala-Gawęcka, 2023).

Що в насінні гармали

Головні речовини насіння — алкалоїди двох груп. Перша — β-карболіни: гармін, гармалін, гармалол, гарман (Moloudizargari та ін., 2013). Друга — хіназоліни: у стиглих плодах, крім гарміну й гармаліну, знайшли пеганін, він же вазицин (Iranshahy та ін., 2019). Їхній вміст залежить від походження сировини й методу аналізу:

Однієї «типової» цифри немає. Аналізу нашої партії немає. Скільки речовин потрапляє в дим під час домашнього обкурювання — невідомо; у конденсаті диму насіння переважав гармін (Shahverdi та ін., 2005).

Дія диму гармали: що каже традиція і що показали дослідження

Клінічних досліджень дії її диму на людей у перевірених джерелах ми не знайшли; є лабораторні вимірювання повітря й хімічний аналіз давніх курильниць.

• Очищення оселі й родинні події — традиційне застосування. В Ірані, Анатолії та Центральній Азії гармалою обкурюють житло на пологах, від пристріту, перед дорогою й при переїзді (Omidsalar, 1998; Aslan, 2025; Penkala-Gawęcka, 2023).
• Давність звичаю — археологічні дані. У залишках із глиняних курильниць середньої залізної доби, знайдених в оазі Курайя на північному заході Саудівської Аравії (приблизно 2700 років тому), хімічний аналіз виявив гармін і гарман. Автори вважають гармалу найімовірнішим джерелом і називають ці знахідки найдавнішим радіовуглецево датованим матеріальним свідченням обкурювання нею. Курильниці зі слідами гармали знайдено лише в житлових зонах, тож автори схиляються до побутового призначення — гігієнічного чи лікувального (Huber та ін., 2025).
• Мікроби в повітрі приміщення — лабораторні дані. У класі й житловому приміщенні об'ємом близько 60 м³ спалювали від 5 до 20 г насіння і брали проби повітря протягом 30 хв. Бактерій у повітрі стало менше на 71,4 % у житлі й на 92,8 % у класі, грибів — на 94,7 % і 88,9 %. Водночас у повітрі зросла концентрація твердих частинок (Filban та ін., 2021). Екстракт конденсату диму пригнічував тест-штами бактерій і грибів (Shahverdi та ін., 2005), найсильніше дим діяв на грампозитивні бактерії (Iranshahy та ін., 2019).
• Дія диму на людей — клінічних даних не знайдено. Досліджень, де вимірювали б самопочуття чи здоров'я людей після обкурювання, у перевірених джерелах ми не знайшли.

Позначки пояснюють, звідки походить висновок. Традиційне застосування — опис культурної практики, а не клінічний доказ. Лабораторні дані — вимірювання в лабораторії чи на пробах повітря, без дослідження дії на людей. Археологічні дані — хімічний аналіз залишків у давніх предметах, без даних про дію. Клінічних даних не знайдено — клінічних досліджень цієї дії в перевірених джерелах ми не знайшли. Це редакційні пояснення Guarana, а не клінічні рекомендації.

Які обмеження

Опис звичаїв — етнографічний. Дослідження повітря — одне, з невеликою кількістю приміщень, і в анотації не описано порівняння з кімнатою без диму. Археологічна знахідка свідчить про давність обкурювання, але не про його дію.

Чого ще не знаємо

Який повний склад диму і скільки в ньому дрібних частинок за звичайної домашньої порції; як довго тримається зменшення мікробів у повітрі; який склад має конкретна партія насіння.

Обережність

Насіння гармали — лише для обкурювання: не заварюйте його й не вживайте всередину. Гармін і гармалін у насінні пригнічують фермент МАО‑А, тому можуть взаємодіяти з антидепресантами та іншими ліками (Herraiz і Guillén, 2018), а під час вагітності гармалу не використовують (Moloudizargari та ін., 2013). Дим додає в повітря дрібні тверді частинки (Filban та ін., 2021), тож обкурюйте в провітрюваній кімнаті, не нахиляйтеся над курильницею й не лишайте жар без нагляду. Зберігайте насіння в недоступному для дітей і тварин місці.

Гармала в каталозі Guarana

У Guarana є насіння гармали для обкурювання — ціле, з Марокко або Індії, у фасуваннях 10, 25, 50 і 100 г. За описом у картці дим насичений, трав'яно-пряний.

Порції в картці — інструкція магазину, а не висновок із наведених досліджень. Більше про рослину — на сторінці «Гармала». Інші пахощі — у розділі «Посуд і пахощі».

Питання й відповіді

Що таке гармала?
Багаторічна трава Peganum harmala L. з родини Nitrariaceae; росте від Середземномор'я й Північної Африки до Монголії та Індії; насіння в Guarana — з Марокко або Індії. Насіння палять як пахощі; у Guarana воно — лише для обкурювання.

Есфанд, хармаль і Syrian rue — це одна рослина?
Так. Есфанд — перська назва, хармаль — арабська, Syrian rue — англійська. З рутою пахучою (Ruta graveolens) у гармали спільна лише частина назви.

Чи можна заварювати гармалу?
Ні. Насіння в Guarana призначене лише для обкурювання: не заварюйте його й не вживайте всередину.

Що показали дослідження?
Клінічних досліджень дії диму гармали на людей у перевірених джерелах ми не знайшли. У лабораторних вимірюваннях після обкурювання в повітрі ставало менше бактерій і грибів, а концентрація твердих частинок зростала. Обкурювання оселі — традиційне застосування в Ірані, Анатолії та Центральній Азії.

Як обкурювати гармалою?
За карткою товару: курильниця з піском чи попелом на негорючій поверхні, вуглинка до сірого нальоту, на жар 1–2 г насіння, уперше 1 г. Не нахилятися над курильницею, не лишати жар без нагляду, після — провітрити кімнату.

Редакція Guarana.in.ua. Матеріал підготовлено за наведеними науковими й довідковими джерелами. Опубліковано 4 листопада 2026.

Джерела

1. Royal Botanic Gardens, Kew. Peganum harmala L. Plants of the World Online. powo.science.kew.org; рід Peganum L. powo.science.kew.org (Kew POWO)
2. Omidsalar M. Esfand. Encyclopaedia Iranica. Vol. VIII, fasc. 6. 1998:583–584. iranicaonline.org
3. Penkala-Gawęcka D. Poganek rutowaty (Peganum harmala L.) w tradycjach ludów Azji Środkowej i jego popularność w dobie pandemii COVID-19 – perspektywa antropologii medycznej. Medycyna Nowożytna. 2023;29(1):135–164. doi.org/10.4467/12311960MN.23.007.18448
4. Koyuncu O, Öztürk D, Potoglu Erkara I, Yaylaci ÖK, Ardiç M. Production and usage of different types of ash-cakes from Peganum harmala L. (Zygophyllaceae) in Anatolia, Turkey. Bangladesh Journal of Botany. 2009;38(2):211–213. doi.org/10.3329/bjb.v38i2.5152
5. Aslan M. Ethnobotanical investigation of central and rural villages (neighborhoods) in the Ergani district of Diyarbakır, Turkey. Journal of Ethnobiology and Ethnomedicine. 2025;21(1):79. doi.org/10.1186/s13002-025-00824-x
6. Huber B, Luciani M, Abualhassan AM та ін. Metabolic profiling reveals first evidence of fumigating drug plant Peganum harmala in Iron Age Arabia. Communications Biology. 2025;8(1):720. doi.org/10.1038/s42003-025-08096-7
7. Filban F, Ravanbakhsh M, Poormohammadi A та ін. Antimicrobial properties of Peganum harmala L. seeds' smoke in indoors: applications and prospects. Environmental Monitoring and Assessment. 2022;194(1):17 (онлайн — 2021). doi.org/10.1007/s10661-021-09665-z
8. Shahverdi AR, Monsef-Esfahani HR, Nickavar B та ін. Antimicrobial activity and main chemical composition of two smoke condensates from Peganum harmala seeds. Zeitschrift für Naturforschung C. 2005;60(9–10):707–710. doi.org/10.1515/znc-2005-9-1008
9. Iranshahy M, Fazly Bazzaz S, Haririzadeh G та ін. Chemical composition and antibacterial properties of Peganum harmala L. Avicenna Journal of Phytomedicine. 2019;9(6):530–537. doi.org/10.22038/AJP.2019.13382
10. Moloudizargari M, Mikaili P, Aghajanshakeri S, Asghari MH, Shayegh J. Pharmacological and therapeutic effects of Peganum harmala and its main alkaloids. Pharmacognosy Reviews. 2013;7(14):199–212. doi.org/10.4103/0973-7847.120524
11. Bensalem S та ін. Inhibition of myeloperoxidase activity by the alkaloids of Peganum harmala L. (Zygophyllaceae). Journal of Ethnopharmacology. 2014;154(2):361–369. doi.org/10.1016/j.jep.2014.03.070
12. Hemmateenejad B, Abbaspour A, Maghami H, Miri R, Panjehshahin MR. Partial least squares-based multivariate spectral calibration method for simultaneous determination of beta-carboline derivatives in Peganum harmala seed extracts. Analytica Chimica Acta. 2006;575(2):290–299. doi.org/10.1016/j.aca.2006.05.093
13. Almutairi ZM, Abd-Elgawad ME. Integrated ecological, anatomical, phytochemical and genetic characterization of Peganum harmala L. along a soil salinity gradient in the Taif Region, Saudi Arabia. BMC Plant Biology. 2026;26(1). doi.org/10.1186/s12870-026-09398-6
14. Herraiz T, Guillén H. Monoamine Oxidase-A Inhibition and Associated Antioxidant Activity in Plant Extracts with Potential Antidepressant Actions. BioMed Research International. 2018;2018:4810394. doi.org/10.1155/2018/4810394